Дежавю три роки потому: «Динамо» знову чемпіон, у Маріуполя – «бронза»

Опубликованно 21.08.2018 11:50

Для початку перенесемося на декілька років тому: у чемпіонаті України з водного поло серед чоловіків сезону 2014/2015 перше місце зайняло львівське «Динамо», друге – збірна Харківської області, третє – ВК «Маріуполь». Потім два сезони - 2015/2016 і 2016/2017 ? на ватерпольном Олімпі запанувала збірна Харківської області. «Динамо», відповідно, задовольнялося званням віце-чемпіона. А «Маріуполю» ніяк не вдавалося знову підібратися до бронзі: з третьої сходинки турнірної таблиці їх витісняла Одеса (сезон 2015/2016), то харківська команда НТУ ХПІ (2016/2017). Підсумки поточного сезону, а саме розташування команд на перших трьох рядках турнірної таблиці, повністю повторили сезон 2014/15 – своєрідне ватерпольное дежавю. На першому місці – «Динамо», на другому – збірна Харківської області, на третьому – «Маріуполь».

У цьому сезоні «Динамо» відібрав титул чемпіонів у збірної Харківської області, а «Маріуполь» завоював «бронзу» у НТУ ХПІ, хоча і програв заключний матч по пенальті. Чи варто говорити, що гра принципових суперників в останньому турі чемпіонату, який приймав Львів 25-27 травня, були особливо гарячі і проходили на «межі конфліктної бійки», як висловився один з тренерів команд. З червоними картками ігрове поле залишали і гравці, і тренери, а суддям від «штрафників» теж дісталося. Отже, давайте по порядку.

У перші два дні туру лідери – збірна Харківської області та львівське «Динамо» без проблем здолали НТУ ХПІ та ВК «Маріуполь».

Збірна Харківської області – «НТУ-ХПІ» (Харків) 21:6 (7:0, 5:2, 6:3, 3:1)

«Динамо» (Львів) ? ВК «Маріуполь» - 20:3 (4:1, 6:1, 7:1, 3:0)

«Динамо» (Львів) ? «НТУ-ХПІ» (Харків) 21:1 (4:0, 8:0, 4:0, 5:1)

Збірна Харківської області ? ВК «Маріуполь» 15:3 (3:0, 3:1, 2:1, 7:1)

Все найцікавіше відбувалося на третій ігровий день. Спочатку зустрічалися претенденти на "бронзу" ? ВК «Маріуполь» та НТУ ХПІ. У більш вигідному становищі перед початком гри були маріупольці: вони перемагали харків'ян у попередніх трьох турах і випереджали їх на три очки у турнірній таблиці, тому нічия або навіть поразка в один м'яч гарантувало їм третє місце. Саме це кілька і розслабило маріупольців, як вважає їх тренер В'ячеслав Костанда. Харків'янам ж втрачати було нічого, і вони билися за перемогу, практично в прямому сенсі цього слова, граючи на межі фолу. Перемогти НТУ ХПІ таки вдалося, але не в основний час, а по пенальті. Перемога принесла харків'янам розраду, але не «бронзу» - за очками вони маріупольців так і не наздогнали.

«НТУ-ХПІ» (Харків)

«НТУ-ХПІ» (Харків) – ВК «Маріуполь» 13:12 (3:4, 3:2, 1:2, 2:1, серія пенальті – 4-3)

Голи. НТУ ХПІ (9): В'ячеслав Скрипник (3), Денис Гаврилов (2), Ілля Наволоков (1), Євген Шмігель (1), Єгор Івахно (1), Артем Цибульник (1) – ВК «Маріуполь» (9): Дмитро Найдьонов (3), Валентин Сєдих (3), Ярослав Костанда (2), Тимур Шилін (1).

Післяматчеві пенальті. НТУ ХПІ (5 кидків/4 забитих): реалізували В'ячеслав Скрипник, Єгор Івахно, Євген Шмігель, Костянтин Царьов/ не забив Денис Гаврилов - ВК «Маріуполь» (5 кидків/3 забитих): реалізували Валентин Сєдих, Дмитро Найдьонов, Ярослав Костанда/ не забили Богдан Дяків, Ігор Кечеджи.

Фоли. ХПІ (13): Вадим Папкович (3), Ілля Наволоков (3), Костянтин Невмержицький (2), Олексій Самойлов (2), Євген Шмігель (2), В'ячеслав Скрипник (1) – «Маріуполь» (12): Тимур Шилін (3), Олег Голодников (3), Ярослав Костанда (2), Ярослав Зелених (2), Валентин Сєдих (1), Ігор Кечеджи (1).

Маріуполь – бронзовий призер Кубка України

«ХПІ дуже посилив воротар Денис Волончук, який перейшов з львівського «Динамо». Денис багато відбивав у цій грі - воротар на досвіді, якби не він, результат був би на нашу користь.

Допомогло ХПІ і те, що тренер збірної Харківської області Сергій Колточихин дав команду кілька своїх хороших молодих хлопців. Його професійне вплив взагалі відчувається в цій команді: ХПІ тренується разом зі збірної Харківської області, відповідно, Колточихин підказує і допомагає їм.

У цій грі були і наші помилки - на совісті моїх гравців три пропущені голи, плюс на зайву нам забивали. Хлопці всі грамотні, прорахували, що за набраними очками в турнірній таблиці і так вже практично зі стовідсотковою ймовірністю візьмуть «бронзу», от і подрасслабились. Це я зрозумів з того, якими вони вийшли на гру. Плавали повільніше звичайного, так і в загальному недопрацьовували. Тільки вирвемося вперед – невиправданий якийсь гол, знову поведемо – знову у ворота отримаємо.

Але, крім цього, я вважаю, що арбітри нерівно відсудили матч. Абсолютно не згоден з призначенням пенальті під час гри в наші ворота! Занадто багато було вилучень, при цьому наших досвідчених гравців, і, як на мене, на порожньому місці. Я сам суддя міжнародної категорії і тому розумію те, про що кажу. Відсудили нерівно, схожі ситуації в грі вирішувалося неоднаково в обидві сторони. А моменти повинні хоча б трактуватися однаково. Я вважаю, що з усієї четвірки суддів один Георгій Махарадзе однозначно був на голову вище, інші не мали належного досвіду. Наприклад, не можуть судді першої категорії судити такі важливі матчі. Я не кажу, що арбітри спеціально допускали помилки, але помилки були і такі, які могли вплинути на результат».

Тренер ВК «Маріуполь»

Ще видовищним видався заключний матч лідерів Суперліги – львівського «Динамо» і збірної Харківської області. Львів'яни грали з харків'янами вже у статусі чемпіонів, але, тим не менш, цей матч, на нашу думку, став кращим у цьому сезоні - по емоціям, інтризі, напруженням пристрастей. Нагадаємо, що в попередньому турі, харків'яни обіграли «Динамо» по пенальті, тому головний інтерес полягав у тому, чи зуміють вони знову зробити це під завісу чемпіонату, до того ж на полі суперника.

Однак матч розгортався зовсім не на користь збірної Харківської області. ПідопічніСергія Колточихина іСергія Столярова програли перший період з рахунком 1:3. На початку другого періоду «Динамо» повело вже 5:1. Але все-таки харків'янам не тільки вдалося зрівняти рахунок за шість хвилин до закінчення матчу – 7:7, але і ненадовго вийти вперед – 8:7 (5, 26 хв. до кінця гри). Трохи більше, ніж за три хвилини до фінального свистка, динамівський гравець встановив паритет – 8:8. А далі було багато напружених і небезпечних моментів з обох сторін, які однак до взяття воріт так і не закінчилися. Матч перейшов у серію післяматчевих пенальті.

Першими, згідно з жеребом, пробивали динамівці. Вдалий сейв харківського воротаря і капітана Віталія Петрова, який відбив кидок одного з найдосвідченіших гравців львів'ян, подарував харків'янам надію на перемогу, але... Недарма кажуть, що пенальті – це лотерея. Цього разу фортуна однозначно була на боці львів'ян. Навіть два м'ячі, які спочатку ніби й дістав воротар харків'ян, повернулися у ворота. Один після відбивання вдарився об штангу і відскочив у ворота, другий теж був відбитий, але недостатньо сильно, і все-таки закотився назад - перетнув лінію воріт. Рахунок в серії пенальті 4:2 на користь динамівців, відповідно їх і перемога з загальним рахунком 12:10 ? та вже офіційне оформлення титулу.

«Динамо» (Львів)- Збірна Харківської області 12:10 (3:1, 3:3, 1:2, 1:2, пенальті 4:2).

Голи. «ДИНАМО» (8): Марко Мартинич (3), Юрій Маметьєв (2), Максим Ратков (1), Роман Грищук (1), Брличич Хвоя (1). ЗБІРНА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (8): Олександр Абрамов (2), Олександр Єрмаков (2), Михайло Черпак (1), Микита Апостол (1), Микита Бажинов (1), Денис Гусаков (1).

Післяматчеві пенальті. «ДИНАМО» (5 кидків/4 забитих): забили Костянтин Алексєєв, Олександр Дядюра, Юрій Маметьєв, Хрвоє Брличич/не реалізував Максим Ратков. ЗБІРНА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (4 кидка/2 забитих): забили Олександр Абрамов, Денис Гурцкая/не реалізували Денис Гусаков, Артем Салихов.

Фоли. «Динамо» (10): Іван Копан (видалення з правом заміни), Марко Мартинич (3), Юрій Маметьєв (2), Олександр Дядюра (2), Владислав Бабаенко (2) – Збірна Харківської обл. (13): Микита Апостол (3), Микита Бажинов (3), Владислав Орлов (3), Олександр Абрамов (2), Михайло Черпак (1), Вадим Євстратов (1).

Картки: тренер «Динамо» Олексій Шведов – жовта і червона; тренер збірної Харківської обл. Сергій Колточхин – жовта.

Тренер «Динамо» Львів

До речі, для головного тренера «Динамо» Олексія Шведоваце не перше чемпіонство, однак дебютне в якості тренера. Наставник, який є екс-гравцем «Динамо», вважає, що в заключному матчі помилки у гравців його команди були, але і судді допускали огріхи.

«Мої хлопці почали, як ми і домовлялися, чітко виконували установку, повели в рахунку 5:1 – і це ще при тому, що моменти два-три ми не реалізували, а так би відрив був ще значніше. Помилки допускали, але невеликі. Потім щось пішло не так... Можливо, позначилося психологічне напруження, яке було дуже сильним, незважаючи на те, що ми грали вже в статусі чемпіона. Почали робити грубі помилки, зауваження одного одного, збилися на розмови, порушилася ігрова дисципліна, і як результат - втратили нитку гри і ініціативу. Гра вирівнялась, потім ми стали програвати в один м'яч. Врятувало те, що Роман Грищук зрівняв рахунок при розіграші зайвого, і гра перейшла в серію післяматчевих пенальті. Це показує ще раз, що треба грати від першої до останньої секунди, незважаючи на рахунок, витримувати дисципліну, а розслаблятися вже після гри. Такі зриви бувають, коли йде хороша гра, а в підсумку незрозуміле розслаблення - і над цим потрібно працювати. Все приходить з досвідом.

Однак було багато помилок і з боку суддів. У фінальній грі назрівала ситуація конфліктної бійки. Судді допускали «брудну» гру, а її треба зупиняти відразу, щоб не було розвитку, адже з-за цього емоції розжарюються ще більше. Добре, що все закінчилося без бійки. Тут гравці, напевно, і не можуть реагувати інакше, так як судді одну і ту ж ситуацію судять по-різному для однієї і іншої команди, які в поле. Гаразд, якщо б судді з-за недостатньої кваліфікації робили помилки, але однакові, тобто хоча б рівно судили одну і іншу сторони. А вони одних так судять, а інші у тій же ситуації по-іншому. Ми вже не раз просили, щоб принципові ігри, такі, наприклад, як наші з Харковом, обслуговували міжнародні судді, які не допускали б грубих помилок і розвитку конфлікту на полі».

Тренер Збірної Харківської області

Головний тренер збірної Харківської областіСергій Колточихинпроаналізував, що початок матчу провалили його молоді гравці, знітилися перед більш досвідченими львів'янами. Але потім саме молодь і виручила.

«Початок матчу провалилося з вини молодих гравців. Судді дозволяли жорстку гру. Якщо це було по силам моїм досвідченим гравцям – Абрамову, Єрмакову, міцним фізично і морально молоді поступилися. Почав говорити їм, щоб не давали себе в образу і грали жорсткіше, раз динамівцям судді таке дозволяли. І молоді вже підтримали темп лідерів. В подальшому ході матчу позначилося, мабуть, те, що у Львова команда більш вікова, включаючи і легинеров-хорватів, тому в кінці молодість мала перевагу. Тобто, спочатку молодість поступилася досвіду, моїм не вистачило спортивного нахабства в порівнянні з львів'янами, але в кінці гри ми зберегли темп саме за рахунок молодих. Динамівський тренер менше довіряв молодим, а я давав грати і молодим, і старшим. Львів підсів, і нам навіть вдалося повести в рахунку. Ми отримали явну перевагу, в тому числі і моральне. Може і виграли б, але в трьох епізодах, які могли закінчитися голами, один гравець поспішив, інший прийняв неправильне рішення, третій переоцінив свої сили і зіграв сам, замість того, щоб працювати з командою. Зроби хоч один з них правильно, у нас була б перемога в один м'яч.

Хотів би виділити в цьому матчі центрального захисника Олександра Абрамова і голкіпера Віталія Петрова, який врятував команду від багатьох голів. Не скажу, що вони спрацювали без помилок, але це однозначно лідери нашої команди».

Голкіпер Збірної Харківської області (фото Марти Грыцанюк)

А от щодо суддівства коуча збірної Харківської області деякі моменти незрозумілі.

«У зв'язку з жорсткою грою, яку допускали судді, деякі видалення наших гравців викликали у мене здивування. Дуже жорстко атакував динамівець Мартинич, на межі фолу, і йому це прощалося. В той же час одного мого гравця видалили через розмови до судді, а другого за те, що кинув шапочку, яка розв'язалася, на бортик, це чомусь розцінили, як кидок в сторону судді. А те, що проти того ж Бажинова, кинув шапочку, було явне порушення правил, на яке судді не зреагували, це нічого, так? Є поняття жорстка гра, але це не коли хапають за шию, засовують під воду і пливуть в атаку. На записі чітко видно...

Я не хочу зводити до того, що судді були проти нас. Львів також, напевно, набере з десяток моментів, коли суддівство було неправомірно по відношенню до них. Є головний суддя, він повинен переглянути матч і зробити висновки.

До речі, мені сказали, що я теж переходив межу дозволеного. Але, вибачте, ніхто не забороняв головному тренеру команди вставати з місця. Можливо, я був дещо емоційний, але словами висловлювався прийнятними і не переходив допустиму межу, яка відзначена лінією. А ось цікавий такий момент. Видалили головного тренера «Динамо» Шведова з червоною карткою за те, що він в емоціях неодноразово перетинав межу, за яку не може заходити тренер. Шведів перейшов на трибуни, а ось другий тренер Ігор Зінкевич взагалі не мав права вставати під час змагань, а він ходив по бортику. І судді його не покарали».

Нагадаємо, що в цьому сезоні були скасовані фінальні ігри плей-офф. У попередніх сезонах після шести турів дві команди, які набрали найбільшу кількість очок в турнірній таблиці, розігрували перше місце в очних дуелях – золота серія плей-офф. Команди, що посіли 3-4 місця в турнірній таблиці, окремо грали свій «бронзовий» фінал. Тепер же місця в чемпіонаті розподілилися відразу після шести турів – згідно з рейтингом команд у турнірній таблиці.

Можливо, скасування фінальних плей-офф сильно і не припала на руку львів'янам, але від зайвого стресу вберегла точно. Адже в попередньому сезоні харків'яни також після 6-ти турів розташувалися на другій сходинці турнірної таблиці, а у фінальній серії плей-офф здобули перемогу.

Легіонери львівського «Динамо»

Повернути «Динамо» чемпіонство в цьому сезоні допомагали три легіонера-хорвата, яких запросили в команду. Але, як прокоментував тренер Олексій Шведов, наміру продовжувати контракт з хорватами на наступний сезон чемпіонату України начебто немає.

«Капан і Брличич гравці середнього рівня, вони допомогли нам у цьому році, за що ми вдячні, але не можу сказати зі стовідсотковою впевненістю, що підпишемо контракт на наступний рік.

В кінці червня граємо на Кубку України, тут навряд чи будуть зміни в складі команди, а ось за чемпіонату.... Влітку відкриється трансферне вікно, може, і станемо когось шукати, в будь-якому випадку будемо розвиватися».

Тим не менш, зі слів тренера незрозуміла доля третього легіонера, а, між іншим, саме він був визнаний кращим нападаючим у чемпіонаті України, так що, варто очікувати, що його ми ще побачимо.

Кращий нападник? Марко Мартинич (легіонер «Динамо» Львів)

Кращий воротар? Костянтин Нікольський ( «Динамо» Львів, вихованець одеської ватерпольной школи);

Кращий захисник ? Олександр Абрамов (збірна Харківської області).

Абрамов в минулому сезоні вперше у своїй кар'єрі був визнаний найкращим гравцем Суперліги, а в цьому році закріпив успіх. А ось у Нікольського дебют в отриманні нагороди кращого.

Чемпіони України серед чоловіків (Суперліга)

Підсумкова турнірна таблиця:

1. «Динамо» (Львів) – 48 очок (16 перемог (одна з пенальті), 2 поразки (1 з пенальті);

2. Збірна Харківської області– 42 (14 (1) / 4 (1);

3. ВК «Маріуполь» – 10 (3 / 15 (1);

4. «НТУ-ХПІ» ШВСМ (Харків) – 8 (3 (1) / 15 поразок).Читайте також:

Категория: Летние виды спорта