Дивна ситуація в українському волейболі. Капітан пішов з команди, оскільки його примушували грати з травмою

Володимир Мірчев / Фото - volleyball.ua

Колишній капітан «Житычей-ЖНАЕУ» Володимир Мірчев взимку залишив команду і перейшов з Суперліги (перший дивізіон) в команду Вищої ліги (другий дивізіон) «ДСО-Тернопіль».

У своєму інтерв'ю кращий бомбардир Вищої ліги за співвідношенням очок до партії розповів, чому пішов з клубу, який незабаром став володарем Кубка України:

«Якщо чесно, це болюча тема. Коли ти капітан команди, з усіма в хороших відносинах, береш участь у формування команди, у всіх трансферних переговорах, у тренувальному процесі. Коли з тренером знаходишся у дружніх стосунках і є, по суті, його помічником і т. д...

Я був щиро відданий і щасливий у Житомирі, і навіть думок не було йти з клубу. Особливо після того, як виграли Першу та Вищу лігу. В середині сезону йти знову у «вишку» – не логічно, правда? Але так вийшло.

Я відіграв три тури чемпіонату в основі, без замін, все добре... Я – лідер, ми вигравали. І тут я отримую травму перед виїздом до Львова. Їду з командою, щоб її підтримати. А директор клубу просить мене вийти на майданчик – я відмовляюся і відбувається конфлікт. На той момент, він здався мені незначним. Але, по приїзду у Житомир, всім виплачують зарплату, а мені, чомусь, немає. Відповідно, почалося з'ясування стосунків, і я вже тоді був готовий попрощатися з клубом, але директор та тренер запевнили мене, що все виплатять до туру з «Серце Поділля».

Я починаю форсувати відновлення, але до цього туру мені нічого не виплачують. Виходжу грати через біль, на уколах, набираю в першій грі 18 очок, у другій – 16. Це кращий показник набраних очок в обох командах. Після гри йду до тренера і директора і питаю: «Де, те, що ви мені обіцяли?» На що директор каже: «Грошей ти не отримаєш». Питаю: «Причина? Я ж відіграв краще всіх, незважаючи на біль у спині». На що він відповідає: «Претензії по грі до тебе немає, команда не грає...» Потім каже: «Не виграєш у «МХП-Вінниця» – грошей не побачиш».

Взагалі, все це відбувається напередодні Нового року. В результаті мені повинні дві зарплати і премію. Через тренера я потрапляю до президента клубу «Житычи», все це йому розповідаю. Він мені каже: «Все буде добре, не переживай тобі все виплатять. Іди залечивай травму, після туру з МХП ми з тобою поговоримо». Тренеру я сказав, що через біль грати не вийду, бо все одно потім залишуся крайнім. Після туру зі мною вже ніхто не говорив і нічого не віддавав.

3-го січня тренер сказав мені, що керівництво клубу прийняло рішення зі мною попрощатися. Я вже морально був до цього готовий, але все одно ще не вірилося в це. На питання про отримання листа (документ, який підтверджує обопільне розірвання контракту, відсутність претензій з боку клубу і дозвіл переходу в іншу команду) і дві зарплати, мені сказали, що все віддадуть за умови, що я не буду догравати сезон у Суперлізі і не зіграю проти «Житычей» в сезоні 2019-2020. У мене було два хороші пропозиції від команд Вищої ліги. І я прийняв пропозицію Тернополя через дружини, бо вона вирішила поїхати зі мною. До того ж у Тернополі є ВК «Галичанка». Але їй листа і зарплату теж не віддали, сказали – тільки у випадку, якщо клуб не з Суперліги. Я своє слово дотримав – не перейшов догравати сезон у Суперлігу, хоча пропозицію було, а «Житычи» повинні були виплатити всі до 15-го лютого. Але цього так і не сталося, я дзвоню їм раз в місяць... Кажуть, що пам'ятають, але поки це все розмови. Надія вмирає останньою.

Звичайно, ця історія мені дуже неприємна, повторюся, не так я хотів попрощатися з Житомиром. Там ще було багато нюансів і чуток після мого відходу, але на те вони і чутки».

Нагадаємо, президент «Прометея» готовий платити зарплату іноземному тренеру збірної України.

Джерело: volleyball.ua Сергій Лук'яненко

Категория: Летние виды спорта